упоряджатися
УПОРЯДЖА́ТИСЯ (ВПОРЯДЖА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся і УПОРЯ́ДЖУВАТИСЯ (ВПОРЯ́ДЖУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок., УПОРЯДИ́ТИСЯ (ВПОРЯДИ́ТИСЯ), джу́ся, ди́шся, док.
1. Розташовуватися, розміщатися де-небудь.
Парубки, дівчата пнуться навшпиньки, зазирають у вікна. Над ними другим ярусом впорядились на паркані .. діти (С. Васильченко);
// Діяти стосовно кого-, чого-небудь на свій розсуд; розпоряджатися (у 3 знач.).
– Ти от, Шраме, упорядись з жіноцтвом: ти ж коло цього діла ходити зугарний! (М. Старицький).
2. Упорядковувати своє житло, свій побут; влаштовуватися.
Я вже упорядився в своїй хаті і можу тепер поїхати до Вас (В. Стефаник);
[Михайло:] Щоб поїхати повінчатися, впорядитися як-небудь, треба грошей; то як же я обійдуся без батька (М. Старицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- упоряджатися — упоряджа́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- упоряджатися — (впоряджатися), -аюся, -аєшся, недок., упорядитися (впорядитися), -джуся, -дишся, док. 1》 Розташовуватися, розміщатися де-небудь. || Діяти стосовно кого-, чого-небудь на свій розсуд; розпоряджатися (у 3 знач.). 2》 Упорядковувати своє житло, свій побут; влаштовуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- упоряджатися — УПОРЯДЖА́ТИСЯ (ВПОРЯДЖА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., УПОРЯДИ́ТИСЯ (ВПОРЯДИ́ТИСЯ), джу́ся, диш́ся, док. 1. Розташовуватися, розміщатися де-небудь. Парубки, дівчата пнуться навшпиньки, зазирають у вікна. Над ними другим ярусом впорядились на паркані.. Словник української мови в 11 томах