упоряджатися
УПОРЯДЖА́ТИСЯ (ВПОРЯДЖА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., УПОРЯДИ́ТИСЯ (ВПОРЯДИ́ТИСЯ), джу́ся, диш́ся, док.
1. Розташовуватися, розміщатися де-небудь.
Парубки, дівчата пнуться навшпиньки, зазирають у вікна. Над ними другим ярусом впорядились на паркані.. діти (Вас., І, 1959, 345);
// Діяти стосовно кого-, чого-небудь на свій розсуд; розпоряджатися (у 3 знач.).
— Ти от, Шраме, упорядись з жіноцтвом: ти ж коло цього діла ходити зугарний! (Стар., Облога.., 1961, 32).
2. Упорядковувати своє житло, свій побут; влаштовуватися.
Я вже упорядився в своїй хаті і можу тепер поїхати до Вас (Стеф., III, 1954, 239);
[Михайло:] Щоб поїхати повінчатися, впорядитися як-небудь, треба грошей; то як же я обійдуся без батька (Стар., Вибр., 1959, 182).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- упоряджатися — упоряджа́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- упоряджатися — УПОРЯДЖА́ТИСЯ (ВПОРЯДЖА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся і УПОРЯ́ДЖУВАТИСЯ (ВПОРЯ́ДЖУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок., УПОРЯДИ́ТИСЯ (ВПОРЯДИ́ТИСЯ), джу́ся, ди́шся, док. 1. Розташовуватися, розміщатися де-небудь. Парубки, дівчата пнуться навшпиньки, зазирають у вікна. Словник української мови у 20 томах
- упоряджатися — (впоряджатися), -аюся, -аєшся, недок., упорядитися (впорядитися), -джуся, -дишся, док. 1》 Розташовуватися, розміщатися де-небудь. || Діяти стосовно кого-, чого-небудь на свій розсуд; розпоряджатися (у 3 знач.). 2》 Упорядковувати своє житло, свій побут; влаштовуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови