упослідження

УПОСЛІ́ДЖЕННЯ (ВПОСЛІ́ДЖЕННЯ), я, с.

Дія і стан за знач. упослі́джувати.

Андрієві було тяжко дивитися на цього відкривателя щастя в безмежній юдолі сліз, наруги, .. в безмежному океані людського упослідження (І. Багряний);

Нерівноправність, що існує в суспільстві, компенсується приниженням, упослідженням того, хто поруч (найчастіше дружина) (з наук.-попул. літ.).