употілий

УПОТІ́ЛИЙ (ВПОТІ́ЛИЙ), а, е.

Дієпр. пас. до употі́ти.

Засапаний і впотілий, він [Володька] прибіг майже під станцію майже саме тоді, коли невеликий потяг Рівне-Львів, зі старим чорним паротягом, який розкидав по полях шмати чорного диму, відірвався від станції (У. Самчук).