упоювати
УПО́ЮВАТИ (ВПО́ЮВАТИ), о́юю, о́юєш, недок., УПОЇ́ТИ (ВПОЇ́ТИ), ою́, о́їш, док., кого.
1. Робити кого-небудь п'яним, напоюючи горілкою, вином і т. ін.
Герман на радощах упоїв їх пивом (І. Франко);
– А я не сп'янів, не думай, що мене впоїш, Судиславе (А. Хижняк);
Тільки й передихнув я, коли трохи впоїли його; чую – сопе та уминає, сопе та уминає... (Б. Антоненко-Давидович).
2. перен. Доводити до стану, схожого на сп'яніння.
І гладіатор, і патрицій, Обидва п'яні. Кров і дим їх упоїв (Т. Шевченко);
Могутня картина весняного кригоходу, як хмелем, впоїла Яреська (О. Гончар).
3. рідко. Напувати.
[Настя:] Я би не знати що дала, що вона його якимось зіллям упоїла (І. Франко);
* Образно. Впоює землю холодна волога, Тхне жабуринням і мохом з узлісь (М. Бажан).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- упоювати — упо́ювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- упоювати — (впоювати), -оюю, -оюєш, недок., упоїти (впоїти), -ою, -оїш, док., перех. 1》 Робити кого-небудь п'яним, напоюючи горілкою, вином і т. ін. 2》 перен. Доводити до стану, схожого на сп'яніння. 3》 рідко. Напувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- упоювати — ПОЇ́ТИ (давати пити кому-небудь), НАПУВА́ТИ, НАПО́ЮВАТИ, УПО́ЮВАТИ (ВПО́ЮВАТИ) (досхочу, перев. міцні напої). — Док.: напоїти, упої́ти (впої́ти). Дівчата поїли нас холодною водою (В. Словник синонімів української мови
- упоювати — УПО́ЮВАТИ (ВПО́ЮВАТИ), о́юю, о́юєш, недок., УПОЇ́ТИ (ВПОЇ́ТИ), ою́, о́їш, док., перех. 1. Робити кого-небудь п’яним, напоюючи горілкою, вином і т. ін. Герман на радощах упоїв їх пивом (Фр. Словник української мови в 11 томах