упоюватися

УПО́ЮВАТИСЯ (ВПО́ЮВАТИСЯ), о́ююся, о́юєшся, недок., УПОЇ́ТИСЯ (ВПОЇ́ТИСЯ), ою́ся, о́їшся, док.

1. Ставати п'яним, напившися горілки, вина і т. ін.

Впоїтися вином.

2. перен. Доходити до стану, схожого на сп'яніння;

// Втішатися, одержувати насолоду, бути в захваті.

Одна молода залюблена дівчина, вічно розмріяна, неначе кам'яніла з якоїсь розкоші коло тих рож, що цвіли в червні... Дивилася поважними очима на них, упоювалася їх запахом (О. Кобилянська).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. упоюватися — упо́юватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. упоюватися — (впоюватися), -оююся, -оюєшся, недок., упоїтися (впоїтися), -оюся, -оїшся, док. 1》 Ставати п'яним, напившися горілки, вина і т. ін. 2》 перен. Доходити до стану, схожого на сп'яніння. || Втішатися, одержувати насолоду, бути в захваті. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. упоюватися — НАСОЛО́ДЖУВАТИСЯ ким, чим і без додатка (відчувати велике задоволення, насолоду, щастя), БЛАЖЕ́НСТВУВАТИ без додатка, підсил., УПИВА́ТИСЯ (ВПИВА́ТИСЯ) чим і без додатка, підсил., РАЮВА́ТИ без додатка, підсил. розм. Словник синонімів української мови
  4. упоюватися — УПО́ЮВАТИСЯ (ВПО́ЮВАТИСЯ), о́ююся, о́юєшся, недок., УПОЇ́ТИСЯ (ВПОЇ́ТИСЯ), ою́ся, о́їшся, док. 1. Ставати п’яним, напившися горілки, вина і т. ін. 2. перен. Доходити до стану, схожого на сп’яніння; // Втішатися, одержувати насолоду, бути в захваті. Словник української мови в 11 томах