1. Словник української мови у 20 томах

упущення

УПУ́ЩЕННЯ, я, с., рідко.

Те, що упущене, не зроблене, не виконане вчасно; недогляд, недолік.

Своє упущення я підправляю тим, що пропоную Разуєву провести цей час хоча б тут, у місті (В. Логвиненко);

Господарі не поскупилися на лакеїв та подавальниць, і гості не мали на що скаржитися за якесь упущення по етикету (Іван Ле);

Так, не тільки посуха “підкосила” хлібороба, а і його власні упущення, прорахунки (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. упущення — упу́щення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. упущення — д. НЕДОЛІК, г. недотягнення, переочення. Словник синонімів Караванського
  3. упущення — див. помилка Словник синонімів Вусика
  4. упущення — -я, с., рідко. Те, що упущене, не зроблене, не виконане вчасно; недогляд, недолік. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. упущення — ПО́МИ́ЛКА (неправильність у діях, вчинках і т. ін.), ХИ́БА, ПОГРІ́ШНІСТЬ, ПО́ХИБКА розм., ПРОВИ́НА розм., ЛЯ́ПСУС книжн. розм., АБЕРА́ЦІЯ книжн., БЛУД діал.; НЕТО́ЧНІСТЬ, УПУЩЕННЯ, ЗА́БЛУД (ЗАБЛУ́ДА) розм. Словник синонімів української мови
  6. упущення — УПУ́ЩЕННЯ, я, с., рідко. Те, що упущене, не зроблене, не виконане вчасно; недогляд, недолік. Своє упущення я підправляю тим, що пропоную Разуєву провести цей час хоча б тут, у місті (Логв. Словник української мови в 11 томах