упущення
УПУ́ЩЕННЯ, я, с., рідко. Те, що упущене, не зроблене, не виконане вчасно; недогляд, недолік.
Своє упущення я підправляю тим, що пропоную Разуєву провести цей час хоча б тут, у місті (Логв., Давні рани, 1961, 12);
Господарі не поскупилися на лакеїв та подавальниць, і гості не мали на що скаржитися за якесь упущення по етикету (Ле, В снопі.., 1960, 264.)
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- упущення — упу́щення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- упущення — д. НЕДОЛІК, г. недотягнення, переочення. Словник синонімів Караванського
- упущення — див. помилка Словник синонімів Вусика
- упущення — УПУ́ЩЕННЯ, я, с., рідко. Те, що упущене, не зроблене, не виконане вчасно; недогляд, недолік. Своє упущення я підправляю тим, що пропоную Разуєву провести цей час хоча б тут, у місті (В. Словник української мови у 20 томах
- упущення — -я, с., рідко. Те, що упущене, не зроблене, не виконане вчасно; недогляд, недолік. Великий тлумачний словник сучасної мови
- упущення — ПО́МИ́ЛКА (неправильність у діях, вчинках і т. ін.), ХИ́БА, ПОГРІ́ШНІСТЬ, ПО́ХИБКА розм., ПРОВИ́НА розм., ЛЯ́ПСУС книжн. розм., АБЕРА́ЦІЯ книжн., БЛУД діал.; НЕТО́ЧНІСТЬ, УПУЩЕННЯ, ЗА́БЛУД (ЗАБЛУ́ДА) розм. Словник синонімів української мови