упущений
УПУ́ЩЕНИЙ¹ (ВПУЩЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до упусти́ти¹.
А сонце в плесі пломеніло, Немов упущене відро (Стельмах, V, 1963, 192);
// упу́щено, безос. присудк. сл.
Наш час вимагав нового [шевченківського] бібліографічного покажчика. До того ж покажчики М. Комарова і М. Яшека стали раритетом, не кажучи вже про те, що там упущено деякі важливі джерела (Вітч., 4, 1964, 203).
УПУ́ЩЕНИЙ² див. впу́щений¹.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- упущений — упу́щений 1 дієприкметник втрачений упу́щений 2 дієприкметник допущений кудись Орфографічний словник української мови
- упущений — УПУ́ЩЕНИЙ¹ (ВПУ́ЩЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до упусти́ти¹. А сонце в плесі пломеніло, Немов упущене відро (М. Стельмах); Матеріальна і моральна шкода, завдана внаслідок застосування неконституційної норми, відшкодовуються в суворому порядку... Словник української мови у 20 томах
- упущений — I (впущений), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до упустити I. || упущено (впущено), безос. присудк. сл. Упущена вигода — дохід або прибуток, що його міг би одержати суб'єкт в разі здійснення операції і якого він не одержав внаслідок дії обставин, що не залежать від нього. II див. впущений I. Великий тлумачний словник сучасної мови