упізнаність

УПІ́ЗНАНІСТЬ (ВПІ́ЗНАНІСТЬ), ності, ж.

Властивість за знач. упі́знаний.

Виконані В. Покровським храми відрізняються виразним силуетом і впізнаністю форм та деталей (з наук. літ.);

Мистецтво модерну, зберігаючи упізнаність зовнішніх форм, робить їх безтілесними, перетворює в орнамент, розташований на площині (з наук.-попул. літ.);

Упізнаність європейських ступенів вищої освіти у всьому світі повинні бути розширені розвитком загальних рамок кваліфікацій (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me