1. Словник української мови у 20 томах

урадуваний

УРА́ДУВАНИЙ (ВРА́ДУВАНИЙ), а, е, діал.

Дієпр. пас. до ура́дувати.

– Живий, живий! – крикнув урадуваний хлопець (І. Франко);

Урадуваний метушнею, скочив [пес] Славкові на груди (Л. Мартович);

Я, врадуваний такою несподіваною стрічею, поставив колишньому любимцеві нараз кілька питань (О. Кобилянська).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. урадуваний — ура́дуваний дієприкметник діал. Орфографічний словник української мови
  2. урадуваний — (врадуваний), -а, -е, діал. Дієприкм. пас. мин. ч. до урадувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. урадуваний — УРА́ДУВАНИЙ (ВРА́ДУВАНИЙ), а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до ура́дувати. — Живий, живий! — крикнув урадуваний хлопець (Фр., III, 1950, 13); Урадуваний метушнею, скочив [пес] Славкові на груди (Март., Тв. Словник української мови в 11 томах