урадуваний
УРА́ДУВАНИЙ (ВРА́ДУВАНИЙ), а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до ура́дувати.
— Живий, живий! — крикнув урадуваний хлопець (Фр., III, 1950, 13);
Урадуваний метушнею, скочив [пес] Славкові на груди (Март., Тв., 1954, 232);
Я, врадуваний такою несподіваною стрічею, поставив колишньому любимцеві нараз кілька питань (Коб., III, 1956, 90).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- урадуваний — ура́дуваний дієприкметник діал. Орфографічний словник української мови
- урадуваний — УРА́ДУВАНИЙ (ВРА́ДУВАНИЙ), а, е, діал. Дієпр. пас. до ура́дувати. – Живий, живий! – крикнув урадуваний хлопець (І. Франко); Урадуваний метушнею, скочив [пес] Славкові на груди (Л. Словник української мови у 20 томах
- урадуваний — (врадуваний), -а, -е, діал. Дієприкм. пас. мин. ч. до урадувати. Великий тлумачний словник сучасної мови