1. Словник української мови у 20 томах

ураяти

УРА́ЯТИ (ВРА́ЯТИ), а́ю, а́єш, док., що і без прям. дод.

Те саме, що ура́дити.

Івась занедужав. Як божевільна ходе [ходить] Уляна, не знає, що їй робити, що їй почати. Усіх бабок понакликала, і ніхто нічого не врає (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ураяти — ура́яти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. ураяти — (враяти), -аю, -аєш, док., перех. і неперех. Те саме, що урадити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ураяти — УРА́ЯТИ (ВРА́ЯТИ), а́ю, а́єш, док., перех. і неперех. Те саме, що ура́дити. Івась занедужав. Як божевільна ходе [ходить] Уляна, не знає, що їй робити, що їй почати. Усіх бабок понакликала, і ніхто нічого не врає (Мирний, І, 1954, 301). Словник української мови в 11 томах
  4. ураяти — Ураяти, ураю, -єш гл. = урадити. Хай його другі вчать: я з ним нічого не враю. Мир. ХРВ. 133. Словник української мови Грінченка