урда
УРДА́, и́, ж., діал.
1. Молочна страва на основі сироватки.
Сироватку-неварку, що залишалася після вибирання сиру, проварювали, щоб одержати урду (з наук. літ.);
Пили пастухи на полонинах також молоко, жентицю, гуслянку, їли урду (з наук.-попул. літ.).
2. Молочко, яке одержують із розтертого насіння маку.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me