урда

УРДА́, и́, ж., діал.

1. Молочна страва на основі сироватки.

Сироватку-неварку, що залишалася після вибирання сиру, проварювали, щоб одержати урду (з наук. літ.);

Пили пастухи на полонинах також молоко, жентицю, гуслянку, їли урду (з наук.-попул. літ.).

2. Молочко, яке одержують із розтертого насіння маку.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. урда — -и, ж. Варений невитриманий сир. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. урда — У́рда, -ди ж. = вурда. Словник української мови Грінченка