1. Словник української мови у 20 томах

уречевити

УРЕЧЕВИ́ТИ див. урече́влювати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уречевити — уречеви́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. уречевити — див. уречевлювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. уречевити — УРЕЧЕ́ВЛЮВАТИ (втілювати у чомусь матеріальному), МАТЕРІАЛІЗУВА́ТИ, УПРЕДМЕ́ТНЮВАТИ, ВТІ́ЛЮВАТИ (УТІ́ЛЮВАТИ), ПЕРЕТВО́РЮВАТИ. — Док.: уречеви́ти, матеріалізува́ти, упредме́тнити, вті́лити (уті́лити), перетворити. Словник синонімів української мови
  4. уречевити — УРЕЧЕВИ́ТИ див. урече́влювати. Словник української мови в 11 томах