уречевити
уречеви́ти
див. уречевлювати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- уречевити — уречеви́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- уречевити — УРЕЧЕВИ́ТИ див. урече́влювати. Словник української мови у 20 томах
- уречевити — УРЕЧЕ́ВЛЮВАТИ (втілювати у чомусь матеріальному), МАТЕРІАЛІЗУВА́ТИ, УПРЕДМЕ́ТНЮВАТИ, ВТІ́ЛЮВАТИ (УТІ́ЛЮВАТИ), ПЕРЕТВО́РЮВАТИ. — Док.: уречеви́ти, матеріалізува́ти, упредме́тнити, вті́лити (уті́лити), перетворити. Словник синонімів української мови
- уречевити — УРЕЧЕВИ́ТИ див. урече́влювати. Словник української мови в 11 томах