1. Словник української мови у 20 томах

уривцем

УРИВЦЕ́М, присл., розм.

Те саме, що ури́вками.

Зараз крутилки хлопці майструють. Кипить робота, хоч і уривцем працюють. Бо весна: грядки, сад, навчання (А. Головко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уривцем — уривце́м прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. уривцем — <�ВРИВЦЕМ > пр., уривками, припадками, час від часу, уривково, прихапцем, прихапки, коли-не-коли, вряди-годи, д. час до часу. Словник синонімів Караванського
  3. уривцем — присл., розм. Те саме, що уривками. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. уривцем — УРИ́ВКАМИ присл., ЧАС ВІД ЧА́СУ, ВІД ЧА́СУ ДО ЧА́СУ, НЕРЕГУЛЯ́РНО, НЕСИСТЕМАТИ́ЧНО, ПРИХАПКОМ розм., ПРИХАПЦІ розм., ПРИ́ХАПЦЕМ розм., УРИ́ВЦЕМ розм., ПРИ́СКАКОМ діал. Словник синонімів української мови
  5. уривцем — Уривце́м, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. уривцем — УРИВЦЕ́М, присл., розм. Те саме, що ури́вками. Зараз крутилки хлопці майструють. Кипить робота, хоч і уривцем працюють. Бо весна: грядки, сад, навчання (Головко, І, 1957, 191). Словник української мови в 11 томах
  7. уривцем — Уривцем нар. Урывками. Левч. 170. Словник української мови Грінченка