1. Словник української мови у 20 томах

уроджений

УРО́ДЖЕНИЙ (ВРО́ДЖЕНИЙ), а, е.

1. Дієпр. пас. до уроди́ти.

Уроджений у 1856 р. в Нагуєвичах, Дрогобицького повіту, ходив я протягом двох років до сільської школи в Ясениці Сільній (І. Франко);

На волі вроджену пташину бідну Взяла чиясь рука жорстока в плін (Уляна Кравченко);

// тільки ж. Уживається при називанні дівочого прізвища заміжньої жінки.

Турман, уроджена де-Пурверсе, кахикала сухим кашлем, як тільки стрічалась з людьми (І. Нечуй-Левицький);

Дядько Оксентій не був у дворі чужий. Був він братом Мелані Брилевої, уродженої Нечипорук, з села Бородянки (Ю. Смолич).

2. Властивий кому-небудь від народження; природжений.

З натури була Неля несміливою. Дехто пояснював це надмірною вродженою делікатністю (Ірина Вільде);

В обох [Олесі і Гуренка] прекрасні голоси і вроджене вміння співати (О. Довженко);

Кількість уроджених вад зростає. І не лише у нас, а в усьому світі (з наук.-попул. літ.);

// Який володіє природним даром в якій-небудь галузі.

Леонтій Жержеля міг відтворити навіть голоси бугаїв з артільної ферми .. Уроджений артист! (І. Волошин).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уроджений — уро́джений 1 дієприкметник уро́джений 2 прикметник Орфографічний словник української мови
  2. уроджений — Народжений; (дар) природжений, не набутий; (рефлекс) кн. безумовний. Словник синонімів Караванського
  3. уроджений — [ўроджеинией] = вроджений м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. уроджений — (вроджений), -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до уродити. || тільки ж. Уживається при називанні дівочого прізвища заміжньої жінки. 2》 Властивий кому-небудь від народження; природжений. || Який володіє природним даром в якій-небудь галузі. Уроджений рефлекс. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. уроджений — ПРИРО́ДЖЕНИЙ (властивий від народження), УРО́ДЖЕНИЙ (ВРОДЖЕНИЙ), ПРИРО́ДНИЙ, УСПАДКО́ВАНИЙ, ПРИРОЖДЕ́ННИЙ заст. Краще з наперсток розуму природженого, ніж цебер приученого (прислів'я); З натури Неля була несміливою. Словник синонімів української мови
  6. уроджений — Уро́джений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. уроджений — УРО́ДЖЕНИЙ (ВРО́ДЖЕНИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до уроди́ти. Уроджений у 1856 р. в Нагуєвичах, Дрогобицького повіту, ходив я протягом двох років до сільської школи в Ясениці Сільній (Фр. Словник української мови в 11 томах