урочення
УРО́ЧЕННЯ (ВРО́ЧЕННЯ), я, с., етн.
Те саме, що уро́ки.
– Пресвята богородиця, велика помічниця, і святий Миколай, великий угодник, одведіть хвороби і урочення від .. тіла... (М. Стельмах);
Весь той чар самонаближень, упізнань і врочень, що визріли у невіді душевній, .. і весь той чар почезне (В. Стус).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- урочення — уро́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- урочення — (врочення), -я, с., етн. Те саме, що уроки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- урочення — НАСЛА́ННЯ́ (за народними уявленнями, те, що роблять "злі сили", щоб спокусити, обманути кого-небудь, заподіяти якесь нещастя), НА́ПУСК, НА́ПУСТ, ПРИСТРІ́Т, УРО́КИ (ВРО́КИ) мн. Словник синонімів української мови
- урочення — УРО́ЧЕННЯ (ВРО́ЧЕННЯ), я, с., етн. Те саме, що уро́ки. — Пресвята богородиця, велика помічниця, і святий Миколай, великий угодник, одведіть хвороби і урочення від.. тіла… (Стельмах, І, 1962, 210). Словник української мови в 11 томах