урочення

УРО́ЧЕННЯ (ВРО́ЧЕННЯ), я, с., етн. Те саме, що уро́ки.

— Пресвята богородиця, велика помічниця, і святий Миколай, великий угодник, одведіть хвороби і урочення від.. тіла… (Стельмах, І, 1962, 210).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. урочення — уро́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. урочення — УРО́ЧЕННЯ (ВРО́ЧЕННЯ), я, с., етн. Те саме, що уро́ки. – Пресвята богородиця, велика помічниця, і святий Миколай, великий угодник, одведіть хвороби і урочення від .. тіла... (М. Словник української мови у 20 томах
  3. урочення — (врочення), -я, с., етн. Те саме, що уроки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. урочення — НАСЛА́ННЯ́ (за народними уявленнями, те, що роблять "злі сили", щоб спокусити, обманути кого-небудь, заподіяти якесь нещастя), НА́ПУСК, НА́ПУСТ, ПРИСТРІ́Т, УРО́КИ (ВРО́КИ) мн. Словник синонімів української мови