уряд

УРЯ́Д¹ див. у́ряд.

УРЯ́Д² див. вряд.

УРЯ́Д³, у, ч., заст.

1. Правління як діяльність, дія.

Пан Хоцінський розказував про маєтності князя, .. про цілі череди волів, коней, про корисний уряд управителя (І. Нечуй-Левицький);

А Гринько Книш хотів показати всім людям, що він виконує свій уряд не задля зисків, але з почуття обов'язку (Л. Мартович).

2. Посада, що дає право керувати людьми.

Виробили [єзуїти] таке право, що жоден “іновірець” не міг займати найвищих урядів державних, не міг бути сенатором, канцлером, воєводою і т. п (І. Франко);

– Почав [Іванець] гроші збирати, почав усякому годити, почав прохати уряду в гетьмана. Той і настановив його хорунжим (П. Куліш);

[Грицько:] Не хочу я зістатися позаду, І я дійду високого уряду (В. Самійленко);

Вже парубком узяли його до замка, .. потім дали йому великий чин – уряд дозорчого, чи стружа (Д. Мордовець).

3. діал. Державна установа.

Головна дорога веде попри магістрат, староство, жандармерію, почтовий уряд (Уляна Кравченко);

Помітивши, що біля уряду на майдані щось коїться цікаве, з поблизьких дворів збігалися люди й цікавим півколом оточили Василиху (С. Черкасенко);

Перед урядом громадським, де мало відбутися голосування, стояли жандарі (Б. Лепкий).

У́РЯД, заст. УРЯ́Д, у, ч.

1. Найвищий виконавчий та розпорядчий орган державної влади, який здійснює управління державою.

Уряд амністував професора, професор зі своєю тонкою дипломатією переїхав на Україну (М. Хвильовий);

– Я прочитаю вам закон робітничо-селянського уряду про землю від п'ятого лютого тисяча дев'ятсот двадцятого року (М. Стельмах);

Усіх, причетних до судового фарсу, тобто усіх свідків і учасників фальсифікацій, знищували: і слідчих, і суддів, і керівників уряду (з наук.-попул. літ.);

Перед урядом України, як і будь-якої іншої цивілізованої держави, стоїть завдання забезпечити вільний розвиток інших мов та культур в Україні (з публіц. літ.);

Після відставки керівника уряду УНР й початку останньої еміграції його [В. Винниченка] мучили вже інші питання (з наук. літ.);

Демократичний уряд;

Буржуазний уряд;

// Члени такого органу.

Наприкінці березня уряд УНР і всі міністерства перебазувались до Рівного (Б. Антоненко-Давидович);

У театрі Шевченка відбувся концерт, після якого ми пішли на товариську зустріч з урядом і генералітетом (О. Довженко).

2. іст. Місцеве правління.

Як же вмер паволоцький полковник, що після Шрама уряд держав, .. зійшлась рада, щоб нового полковника вибрати (П. Куліш);

[Ізоген:] Я поки що вже виготовив листи, .. щоб розіслать по всіх церквах, урядах, громадських і державних установах (Леся Українка);

Розповів наш чоловік усю свою біду: як у сільському уряді засіли багачі, як він з ними боровся за бідних і його ненавиділи (В. Королевич);

Тут були, окрім самого Мазепи, генеральний весь уряд військовий: пан обозний Барковський, пан суддя військовий, .. генеральний осавула, пан бунчужний (Д. Мордовець).

(1) Воє́нний у́ряд – вищий орган державної влади, який виконує виконавчі та законодавчі функції на час війни або державного військового перевороту.

Воєнний уряд країни повідомив про 10 загиблих, опозиція – про 200 жертв (з газ.);

(2) Військо́вий у́ря́д:

а) (іст.) уряд, очолюваний козацькими військовиками або обраний військовими під час громадянської війни.

Окружні або ланкові старшини щотижневе повинні булі; надсилати військовому уряду звіти про всі події, стежити за озброєнням козаків та їхнім військовим станам (Д. Білий);

Махно знав про те, що козаки проголосили незалежність і обрали влітку 1917 року Військовий уряд на чолі з командиром Донського війська генералом Каледіним (з наук. літ.);

б) уряд, який складається з військових і утворений найчастіше внаслідок державного перевороту.

Військовий уряд, який взяв на себе відповідальність за Єгипет після повалення режиму Мубарака, після виборів передав владу цивільним (із журн.);

Інвеститу́ра у́ряду див. інвеститу́ра;

(3) Тимчасо́вий у́ряд – уряд, що створюється під час надзвичайного положення після падіння попереднього режиму і має повноваження до створення постійного уряду.

Терещенко був навіть у складі петроградського Тимчасового уряду й 1917 року приїздив від нього до Києва торгуватись з Українською Центральною радою за купецьку автономію в Україні (Б. Антоненко-Давидович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уряд — уря́д: у́ряд: — місцеве правління; правління як діяльність; посада, що дає право керувати людьми; державна установа [44-1] — посада, служба; урядник, урядовець, службовець [IV] — посада, також в розумінні: установа [II] — служба, посада... Словник з творів Івана Франка
  2. уряд — у́ряд іменник чоловічого роду вищий державний орган уря́д 1 іменник чоловічого роду те ж, що у́ряд рідко уря́д 2 прислівник поряд; підряд незмінювана словникова одиниця уря́д 3 іменник чоловічого роду правління, посада арх. Орфографічний словник української мови
  3. уряд — У́ряд. 1. Державна установа, відомство, а також місцеве правління, адміністрація. Внаслідок безнастанних жалоб, що податкові уряди, приймаючи старі двайцятки і 4-крейцарові штуки при плаченю податків, не хотять їх вимінювати на теперішну монету... Українська літературна мова на Буковині
  4. урЯд — <�ВРЯД > рядком, впритул, поряд. (- людей — ще) попліч, пліч-о-пліч, плече-в-плече, рука в руку; (один за одним) підряд, поспіль, зряду. Словник синонімів Караванського
  5. уряд — (держави) адміністрація, керівництво; (дія) УРяД, врядування, управління; З. посада; Р. установа. Словник синонімів Караванського
  6. уряд — див. зовсім Словник синонімів Вусика
  7. уряд — Посада, правління, суд Словник застарілих та маловживаних слів
  8. уряд — I `урядзаст. уряд, -у, ч. 1》 Найвищий виконавчий та розпорядчий орган державної влади, який здійснює управління державою. || Члени такого органу. Відставка уряду. 2》 іст. Місцеве правління. II ур`яддив. вряд. III ур`яд-у, ч., заст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. уряд — Головний виконавчий та розпорядчий державний орган, який діє під керівництвом прем'єра чи президента (президентська система); в Україні — Кабінет Міністрів. Універсальний словник-енциклопедія
  10. уряд — ПРАВЛІ́ННЯ (керівний орган установи, організації, підприємства тощо), УПРАВЛІ́ННЯ, УПРА́ВА заст., У́РЯД заст. (місцеве правління). Взимку, коли правління вивело остаточні підсумки господарчого року, — скликали збори колгоспників (В. Словник синонімів української мови
  11. уряд — Уря́д, -ду; уря́ди, -дів уря́д або вряд, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. уряд — У́РЯД, заст. УРЯ́Д¹, у, ч. 1. Найвищий виконавчий та розпорядчий орган державної влади, який здійснює управління державою. Царський уряд, ув’язнивши Леніна в тюрмі, не зміг припинити його кипучу революційну діяльність (Біогр. Словник української мови в 11 томах
  13. уряд — рос. правительство збірна назва найвищого виконавчого і розпорядчого органу державної влади, який здійснює безпосереднє управління державою. В різних країнах має різні найменування: рада міністрів, кабінет міністрів, федеральна рада тощо. До складу... Eкономічна енциклопедія
  14. уряд — Уряд, -ду м. 1) Должность. Вмер паволоцький полковник, що послі Шрама уряд держав. К. ЧР. 15. Який-такий уряд — луччий, ніж проста служба. Ном. № 956. Не знаю, то ще не за мого вряду було, — казав чабан. Екатер. у. 2) У правленіе, правительство. Словник української мови Грінченка