урядування

УРЯДУВА́ННЯ (ВРЯДУВА́ННЯ), я, с.

1. Дія за знач. урядува́ти 1, 2.

Коли [суддя] побачив, що не зможе через адвокатів нагнати сторони [Семена і Юрка] додому, рад-не-рад узявся до урядування (Л. Мартович);

Цар схвалив усі його [Вельямінова] діяння, відкриті й потаємні, підлі, підступні – як підтяти під корінь козацьке врядування (Ю. Мушкетик);

Багато лемків служили при австрійськім війську, що при вправах і в урядуванні вживало німецької мови (з наук. літ.);

П'ятого квітня вранці – о дев'ятій, тобто в годину, коли починається урядування в міській управі – до особняка думи .. підкотило два вантажних автомобілі (Ю. Смолич);

Не виключено, що такий альянс підтримували б військові, які особливо не жирували в період урядування нинішньої влади (з газ.).

2. діал. Орган правління.

За конституцією панської держави польської, готувалися до .. виборів до місцевих урядувань (С. Чорнобривець).