1. Словник української мови в 11 томах

урядування

УРЯДУВА́ННЯ, я, с.

1. рідко, заст. Дія за знач. урядува́ти 1, 2.

Коли [суддя] побачив, що не зможе через адвокатів нагнати сторони [Семена і Юрка] додому, рад-не-рад узявся до урядування (Март., Тв., 1954, 109);

П’ятого квітня вранці — о дев’ятій, тобто в годину, коли починається урядування в міській управі — до особняка думи.. підкотило два вантажних автомобілі (Смолич, V, 1959, 777).

2. діал. Орган правління.

За конституцією панської держави польської, готувалися до.. виборів до місцевих урядувань (Чорн., Визвол. земля, 1950, 19).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. урядування — урядува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. урядування — УРЯДУВА́ННЯ (ВРЯДУВА́ННЯ), я, с. 1. Дія за знач. урядува́ти 1, 2. Коли [суддя] побачив, що не зможе через адвокатів нагнати сторони [Семена і Юрка] додому, рад-не-рад узявся до урядування (Л. Словник української мови у 20 томах
  3. урядування — -я, с. 1》 рідко, заст. Дія за знач. урядувати 1), 2). 2》 діал. Орган правління. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. урядування — Урядува́ння, -ння Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. урядування — Урядування, -ня с. 1) Отправленіе службы. Шейк. 2) Управленіе (правительственное). Словник української мови Грінченка