усаджуватися

УСА́ДЖУВАТИСЯ¹ (ВСА́ДЖУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок., УСАДИ́ТИСЯ (ВСАДИ́ТИСЯ), иться, ишся, розм. УСАДОВИ́ТИСЯ (ВСАДОВИ́ТИСЯ), овлю́ся, о́вишся, док.

Сідати, зручно влаштовуючись.

Одного дня Зогак усадовився На троні, зробленім з кісток слонових (А. Кримський);

Учні, що були ще не на машині, з галасом почали всаджуватися (В. Нестайко);

– А що се Федора досі немає? – спитала баба, усаджуючись біля Христі (Панас Мирний);

Коли він всаджувався на покладений клунок посеред камери й починав оповідати, .. камера завмирала, полонена цією людиною (І. Багряний);

Андрійко всаджувався на стільці, клав собі на коліна якусь товсту книжку (Ю. Бедзик);

Незважаючи на пізню пору, домочадці всаджувалися довкола, уважно ловлячи кожне слово (із журн.).

УСА́ДЖУВАТИСЯ² див. вса́джуватися¹.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. усаджуватися — уса́джуватися 1 дієслово недоконаного виду сідати уса́джуватися 2 дієслово недоконаного виду уміщатися Орфографічний словник української мови
  2. усаджуватися — I (всаджуватися), -уюся, -уєшся, недок., усадовитися (всадовитися), -овлюся, -овишся, док. Сідати, зручно влаштовуючись. II див. всаджуватися I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. усаджуватися — СІДА́ТИ (займати місце на якомусь сидінні, на землі тощо), САДОВИ́ТИСЯ розм., УСІДА́ТИ (ВСІДА́ТИ) діал.; ОПУСКА́ТИСЯ, СПУСКА́ТИСЯ рідше (на щось низьке, на землю); УСА́ДЖУВАТИСЯ (ВСА́ДЖУВАТИСЯ), УСІДА́ТИСЯ (ВСІДА́ТИСЯ) розм. Словник синонімів української мови
  4. усаджуватися — УСА́ДЖУВАТИСЯ¹ (ВСА́ДЖУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок., УСАДОВИ́ТИСЯ (ВСАДОВИ́ТИСЯ), овлю́ся, о́вишся, док. Сідати, зручно влаштовуючись. Одного дня Зогак усадовився На троні, зробленім з кісток слонових (Крим., Вибр., 1965, 170). УСА́ДЖУВАТИСЯ² див. вса́джуватися¹. Словник української мови в 11 томах