усаджувати
УСА́ДЖУВАТИ¹ (ВСА́ДЖУВАТИ), ую, уєш, недок., УСАДИ́ТИ (ВСАДИ́ТИ), усаджу́, уса́диш і розм. УСАДОВИ́ТИ (ВСАДОВИ́ТИ), овлю́, о́виш, док., кого.
Пропонувати, допомагати кому-небудь або примушувати когось сідати.
Проворненька, веселенька, скрізь мотається [Ївга], сюди зазирне, туди загляне і збирається дружечок усаджувати (Г. Квітка-Основ'яненко);
Олексій Іванович запрошує панотця сідати, силоміць усаджує й кума з кумою (Панас Мирний);
І поплескав юнака він по плечі рукою ніжно. Усадив його на камінь, сам же на стіну оперся (П. Тичина);
Тут господиня підійшла І дуже ввічливо й ласкаво Його всадила до стола (С. Воскрекасенко);
Через хвилину, прикуривши від лампи, він всадовив мене на м'якій канапці. Сам сів навпроти (Ю. Збанацький).
УСА́ДЖУВАТИ² див. вса́джувати¹.
Значення в інших словниках
- усаджувати — уса́джувати 1 дієслово недоконаного виду пропонувати комусь сісти розм. уса́джувати 2 дієслово недоконаного виду уміщати, саджати, устромляти у щось Орфографічний словник української мови
- усаджувати — див. устромляти Словник синонімів Вусика
- усаджувати — I (всаджувати), -ую, -уєш, недок., усадити (всадити), усаджу, усадиш і розм. усадовити (всадовити), -овлю, -овиш, док., перех. Пропонувати, допомагати кому-небудь або примушувати когось сідати. II див. всаджувати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- усаджувати — ПОМІЩА́ТИ (надавати місце комусь, чомусь, розташовувати що-небудь десь), ВМІЩА́ТИ (УМІЩА́ТИ), ВМІ́ЩУВАТИ (УМІ́ЩУВАТИ), ПРИМІЩА́ТИ (ПРИМІ́ЩУВАТИ), ПРИСТРО́ЮВАТИ, ПРИМО́ЩУВАТИ розм., ПРИСТОСО́ВУВАТИ розм., ВГОРО́ДЖУВАТИ (УГОРО́ДЖУВАТИ) діал. Словник синонімів української мови
- усаджувати — УСА́ДЖУВАТИ¹ (ВСА́ДЖУВАТИ), ую, уєш, недок., УСАДИ́ТИ (ВСАДИ́ТИ), усаджу́, уса́диш і розм. УСАДОВИ́ТИ (ВСАДОВИ́ТИ), овлю́, о́виш, док., перех. Пропонувати, допомагати кому-небудь або примушувати когось сідати. Словник української мови в 11 томах