усаджувати

Значення в інших словниках

1. усаджувати — уса́джувати 1 дієслово недоконаного виду пропонувати комусь сісти розм. уса́джувати 2 дієслово недоконаного виду уміщати, саджати, устромляти у щось Орфографічний словник української мови
2. усаджувати — УСА́ДЖУВАТИ¹ (ВСА́ДЖУВАТИ), ую, уєш, недок., УСАДИ́ТИ (ВСАДИ́ТИ), усаджу́, уса́диш і розм. УСАДОВИ́ТИ (ВСАДОВИ́ТИ), овлю́, о́виш, док., кого. Пропонувати, допомагати кому-небудь або примушувати когось сідати. Словник української мови у 20 томах
3. усаджувати — I (всаджувати), -ую, -уєш, недок., усадити (всадити), усаджу, усадиш і розм. усадовити (всадовити), -овлю, -овиш, док., перех. Пропонувати, допомагати кому-небудь або примушувати когось сідати. II див. всаджувати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. усаджувати — ПОМІЩА́ТИ (надавати місце комусь, чомусь, розташовувати що-небудь десь), ВМІЩА́ТИ (УМІЩА́ТИ), ВМІ́ЩУВАТИ (УМІ́ЩУВАТИ), ПРИМІЩА́ТИ (ПРИМІ́ЩУВАТИ), ПРИСТРО́ЮВАТИ, ПРИМО́ЩУВАТИ розм., ПРИСТОСО́ВУВАТИ розм., ВГОРО́ДЖУВАТИ (УГОРО́ДЖУВАТИ) діал. Словник синонімів української мови
5. усаджувати — УСА́ДЖУВАТИ¹ (ВСА́ДЖУВАТИ), ую, уєш, недок., УСАДИ́ТИ (ВСАДИ́ТИ), усаджу́, уса́диш і розм. УСАДОВИ́ТИ (ВСАДОВИ́ТИ), овлю́, о́виш, док., перех. Пропонувати, допомагати кому-небудь або примушувати когось сідати. Словник української мови в 11 томах