1. Словник української мови у 20 томах

усеблагий

УСЕБЛАГИ́Й див. всеблаги́й.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. усеблагий — А, -е, інд.-авт. Похідне від усе і благий. Вторував усеблагий дорогу до могили одну. (Т.1, кн.2:157); І снився Кар — зажурений такий, немов отетерілий од докуки, допоки мати заламає руки, наш гріх відпустить Бог усеблагий. (П-2:128). Словник поетичної мови Василя Стуса