усиновитель
УСИНОВИ́ТЕЛЬ (ВСИНОВИ́ТЕЛЬ), я, ч.
Те саме, що усино́влювач.
Закон охороняє права і інтереси як усиновлених, так і усиновителів (з наук.-попул. літ.);
Усиновителем може бути кожний повнолітній дієздатний громадянин, не позбавлений батьківських прав (з мови документів).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- усиновитель — усинови́тель іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- усиновитель — -я, ч. Той, хто усиновляє або усиновив кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- усиновитель — УСИНОВИ́ТЕЛЬ, я, ч. Той, хто усиновляє або усиновив кого-небудь. Закон охороняє права і інтереси як усиновлених, так і усиновителів (Рад. суд на охороні прав.., 1954, 56). Словник української мови в 11 томах