усиновитель
УСИНОВИ́ТЕЛЬ, я, ч. Той, хто усиновляє або усиновив кого-небудь.
Закон охороняє права і інтереси як усиновлених, так і усиновителів (Рад. суд на охороні прав.., 1954, 56).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- усиновитель — усинови́тель іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- усиновитель — УСИНОВИ́ТЕЛЬ (ВСИНОВИ́ТЕЛЬ), я, ч. Те саме, що усино́влювач. Закон охороняє права і інтереси як усиновлених, так і усиновителів (з наук.-попул. літ.); Усиновителем може бути кожний повнолітній дієздатний громадянин, не позбавлений батьківських прав (з мови документів). Словник української мови у 20 томах
- усиновитель — -я, ч. Той, хто усиновляє або усиновив кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови