ускладнювати

УСКЛА́ДНЮВАТИ, нюю, нюєш і УСКЛАДНЯ́ТИ, ня́ю, ня́єш, недок., УСКЛАДНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., що.

1. Робити складнішим, різноманітнішим, насиченішим (за складовими частинами, характером особливостей, зв'язків і т. ін.).

А Максим все ускладнював і ускладнював акробатичні вправи, прискорюючи темп виконання їх (Д. Ткач);

[Юрій:] Значить, ти як артистка вважаєш, що любов треба ускладняти, бо інакше вона не цікава? [Галя:] По-перше, я говорю не про любов, а про п'єси. А потім, я ще не артистка, а лише студентка (О. Левада).

2. Вносити додаткові труднощі, робити важчим, таким, що потребує більших зусиль для здійснення, виконання, розв'язання і т. ін. чого-небудь.

Тривожні відомості про бої вже під Одесою, про танкові клини – прориви ворога в глиб Вітчизни – дедалі ускладнювали евакуацію дітей (Іван Ле);

Те, що Яремченко мусив іти з дому і ховатися по людях, набагато ускладнило його, як керівника [підпілля], діяльність (Д. Бедзик);

// Робити напруженим, обтяжливим.

У 1453 р. турки захопили Константинополь і поклали край існуванню Візантійської імперії. Це ускладнило економічну і політичну обстановку в Криму (з наук. літ.).