ускладнювати
УСКЛА́ДНЮВАТИ (робити складним, важким для сприйняття, перевантажуючи чим-небудь другорядним), ПЕРЕОБТЯ́ЖУВАТИ, ОБТЯ́ЖУВАТИ, ПЕРЕНАСИ́ЧУВАТИ, ОБВА́ЖНЮВАТИ, ЗАПЛУ́ТУВАТИ, УТРУ́ДНЮВАТИ. — Док.: ускладни́ти, переобтя́жити, обтя́жити, перенаси́тити, обважни́ти, заплу́тати, утрудни́ти. Ускладнити виклад; Переобтяжувати мову діалектизмами; Хай великодушно пробачить мені ласкавий читач, що обтяжую ці оповідання передмовою (Ю. Збанацький); Іноді Манжура обважнює свої поезії надмірною кількістю епітетів — чотири, п'ять, а то й шість, сім до одного якогось об'єкта (з журналу); Дяк, бажаючи показатися,.. закручував, заплутував мелодію до того, що сам ставав як дурний у тім усім (Г. Хоткевич).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ускладнювати — ускла́днювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- ускладнювати — Утруднювати, додавати труднощів, створювати труднощі, обтяжувати, р. утрудняти; (справу) заплутувати. Словник синонімів Караванського
- ускладнювати — див. панікувати Словник синонімів Вусика
- ускладнювати — УСКЛА́ДНЮВАТИ, нюю, нюєш і УСКЛАДНЯ́ТИ, ня́ю, ня́єш, недок., УСКЛАДНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., що. 1. Робити складнішим, різноманітнішим, насиченішим (за складовими частинами, характером особливостей, зв'язків і т. ін.). Словник української мови у 20 томах
- ускладнювати — -нюю, -нюєш і ускладняти, -няю, -няєш, недок., ускладнити, -ню, -ниш, док., перех. 1》 Робити складнішим, різноманітнішим, насиченішим. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ускладнювати — Ускла́днювати, -нюю, -нюєш і ускладня́ти, -ня́ю, -ня́єш; ускладни́ти, -дню́, -дни́ш, -дня́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ускладнювати — УСКЛА́ДНЮВАТИ, нюю, нюєш i УСКЛАДНЯ́ТИ, ня́ю, ня́єш, недок., УСКЛАДНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., перех. 1. Робити складнішим, різноманітнішим, насиченішим (за складовими частинами, характером особливостей, зв’язків і т. ін.). Словник української мови в 11 томах