уславлятися

УСЛАВЛЯ́ТИСЯ (ВСЛАВЛЯ́ТИСЯ), я́юся, я́єшся і УСЛА́ВЛЮВАТИСЯ (ВСЛА́ВЛЮВАТИСЯ), ююся, юєшся, недок., УСЛА́ВИТИСЯ (ВСЛА́ВИТИСЯ), влюся, вишся; мн. усла́вляться; док.

1. Ставати знаменитим, славнозвісним; прославлятися.

Хай живе, хай уславляється жінка вільна, жінка-творець, жінка-мати (Остап Вишня);

Декрет на честь Діофанта, який уславився в війнах зі скіфами та Боспором, був прийнятий на народних зборах в Херсонесі (з наук. літ.);

Ми матимемо найкращого майстра корабля, що вславився на південних морях (Ю. Яновський);

Згодом Біон досяг великих успіхів, .. уславився як творець основного кінічного жанру – діатриби (з наук. літ.);

Уславився кобзар Микита на всю округу невольницькими плачами (Ф. Бурлака);

// Виділятися серед інших якимись якостями, особливостями тощо.

Найбільше трапляється мармурів у Криму, Донбасі, та особливо уславилися ними Карпати (з наук.-попул. літ.).

2. розм. Ставати відомим своїми негативними діями, вчинками.

Вельможа Теплов .. уславився своїми доносами на Ломоносова (П. Тичина).

3. тільки недок. Пас. до уславля́ти, усла́влювати 1, 2.

Змістом своїм історичні пісні є яскравим виявом світогляду волелюбного українського народу. В них уславлюються героїчні подвиги кращих його синів, їх патріотизм (М. Рильський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уславлятися — уславля́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. уславлятися — Укривати себе славою, укриватися славою, славитися. Словник синонімів Караванського
  3. уславлятися — (вславлятися), -яюся, -яєшся і уславлюватися (вславлюватися), -ююся, -юєшся, недок., уславитися (вславитися), -влюся, -вишся; мн. уславляться; док. 1》 Ставати знаменитим, славнозвісним; прославлятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. уславлятися — ПРОСЛА́ВИТИСЯ (стати славнозвісним, популярним, відомим завдяки чомусь), ПРОГРИМІ́ТИ, ПРОГУДІ́ТИ (ПРОГУСТИ́) розм., УСЛА́ВИТИСЯ (ВСЛА́ВИТИСЯ) уроч.; ЗВЕЛИ́ЧИТИСЯ (у чиїйсь оцінці). — Недок. Словник синонімів української мови
  5. уславлятися — УСЛАВЛЯ́ТИСЯ (ВСЛАВЛЯ́ТИСЯ), я́юся, я́єшся і УСЛА́ВЛЮВАТИСЯ (ВСЛА́ВЛЮВАТИСЯ), ююся, юєшся, недок., УСЛА́ВИТИСЯ (ВСЛА́ВИТИСЯ), влюся, вишся; мн. усла́вляться; док. 1. Ставати знаменитим, славнозвісним; прославлятися. Словник української мови в 11 томах