успішно
УСПІ́ШНО.
Присл. до успі́шний.
На своєму ділі вона, видно, зналася, бо хворих лікувала успішно (Ю. Збанацький);
В перші години після форсування наступ розгортався досить успішно. Полк, рішучим ударом вибивши німців з лісу, викинув їх геть за дамбу (О. Гончар);
Перший екзамен – диктант з української мови – Улас склав успішно (Григорій Тютюнник);
Що й казати, прання і відбілювання честі відомчого мундира – одна з пріоритетних і найбільш успішно освоєних функцій нашого Кабміну (з публіц. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- успішно — успі́шно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- успішно — Вдало, щасливо, добре Словник чужослів Павло Штепа
- успішно — Присл. до успішний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- успішно — УСПІ́ШНО. Присл. до успі́шний. На своєму ділі вона, видно, зналася, бо хворих лікувала успішно (Збан., Єдина, 1959, 200); В перші години після форсування наступ розгортався досить успішно. Словник української мови в 11 томах