уставлений

УСТА́ВЛЕНИЙ¹ (ВСТА́ВЛЕНИЙ), а, е.

Дієпр. пас. до уста́вити¹ 1.

Здовж усіх чотирьох стін просторої зали уставлені були крісла щільно одно коло одного (І. Франко);

На дошках, уставлених верх полукішка, лежав король з простягненою хорою ногою (Б. Лепкий);

Хата була стародавньої краси, уставлена лавами й скринею, на полицях повно цяцькованих тарілок (Ю. Яновський);

За кілька хвилин стіл був уставлений стравою (А. Шиян);

Як вже все було готове і до походу уставлене, Сагайдачний зібрав усю старшину (А. Чайковський);

// уста́влено, безос. пред.

В середущій частині намету уставлено гетьманове ліжко (Б. Лепкий).

УСТА́ВЛЕНИЙ² див. вста́влений¹.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уставлений — уста́влений 1 дієприкметник поміщений уста́влений 2 дієприкметник вкладений Орфографічний словник української мови
  2. уставлений — I (вставлений), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до уставити I 1). II див. вставлений I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. уставлений — УСТА́ВЛЕНИЙ¹ (ВСТА́ВЛЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до уста́вити¹ 1. Здовж усіх чотирьох стін просторої зали уставлені були крісла щільно одно коло одного (Фр. Словник української мови в 11 томах