1. Словник української мови в 11 томах

уставлений

УСТА́ВЛЕНИЙ¹ (ВСТА́ВЛЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до уста́вити¹ 1.

Здовж усіх чотирьох стін просторої зали уставлені були крісла щільно одно коло одного (Фр., VI, 1951, 220);

Хата була стародавньої краси, уставлена лавами й скринею, на полицях повно цяцькованих тарілок (Ю. Янов., II, 1958, 215);

За кілька хвилин стіл був уставлений стравою (Шиян, Вибр., 1947, 102).

УСТА́ВЛЕНИЙ² див. вста́влений¹.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уставлений — уста́влений 1 дієприкметник поміщений уста́влений 2 дієприкметник вкладений Орфографічний словник української мови
  2. уставлений — УСТА́ВЛЕНИЙ¹ (ВСТА́ВЛЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до уста́вити¹ 1. Здовж усіх чотирьох стін просторої зали уставлені були крісла щільно одно коло одного (І. Франко); На дошках, уставлених верх полукішка, лежав король з простягненою хорою ногою (Б. Словник української мови у 20 томах
  3. уставлений — I (вставлений), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до уставити I 1). II див. вставлений I. Великий тлумачний словник сучасної мови