1. Словник української мови у 20 томах

устатковувати

УСТАТКО́ВУВАТИ (ВСТАТКО́ВУВАТИ), о́вую, о́вуєш, недок., УСТАТКУВА́ТИ (ВСТАТКУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док., що.

Те саме, що обла́днувати 1.

А брати тим часом устаткували в своїй спальні все, що було потрібне, щоб хвильово [миттю] перетворити її на елегантну курильню (І. Франко);

Бригада Яремчука дала слово устаткувати кисневу станцію і висунула зустрічний план (М. Трублаїні).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. устатковувати — устатко́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. устатковувати — див. ОБЛАДНУВАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. устатковувати — (встатковувати), -овую, -овуєш, недок., устаткувати (встаткувати), -ую, -уєш, док., перех. Те саме, що обладнувати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. устатковувати — ОБЛАДНА́ТИ (ладнаючи, споруджуючи що-небудь, пристосувати для певної мети), ОПОРЯДИ́ТИ, УЛАШТУВА́ТИ (ВЛАШТУВА́ТИ), УСТАТКУВА́ТИ, ОБЛАГОДИТИ розм., ОПОРЯДКУВА́ТИ рідше. — Недок. Словник синонімів української мови
  5. устатковувати — Устатко́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш; устаткува́ти, -ку́ю, -ку́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. устатковувати — УСТАТКО́ВУВАТИ (ВСТАТКО́ВУВАТИ), о́вую, о́вуєш, недок., УСТАТКУВА́ТИ (ВСТАТКУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док., перех. Те саме, що обла́днувати... Словник української мови в 11 томах