устатковувати

ОБЛАДНА́ТИ (ладнаючи, споруджуючи що-небудь, пристосувати для певної мети), ОПОРЯДИ́ТИ, УЛАШТУВА́ТИ (ВЛАШТУВА́ТИ), УСТАТКУВА́ТИ, ОБЛАГОДИТИ розм., ОПОРЯДКУВА́ТИ рідше. — Недок.: обла́днувати, опоря́джувати, опоряджа́ти, улашто́вувати (влашто́вувати), устатко́вувати, обла́годжувати, опорядко́вувати. (Ніна:) Будівельники нам майстерні мають обладнувати (Л. Дмитерко); Опоряджаючи робочі приміщення, слід брати до уваги здатність кольору викликати втому зорового аналізатора (з журналу); Щоб почувала (невістка) себе вільніше, вони опорядили їй з комори хатину, прорубавши в ній вікно (В. Кучер); Я влаштував майстерню у себе на квартирі і в ній працював три роки (О. Довженко); Історія почалася 20 вересня 1931 року, коли бригада Яремчука дала слово устаткувати кисневу станцію і висунула зустрічний план (М. Трублаїні); Якби сам Яким Макуха увесь порядок у своєму господарстві давав, то швидко у нього.. і в кімнаті, що для проїжджаючих облагодив, горобці цвірінькали (Г. Квітка-Основ'яненко); Ми й тут лісову хатку опорядкували собі гарненько (Марко Вовчок). — Пор. осна́щувати.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. устатковувати — устатко́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. устатковувати — див. ОБЛАДНУВАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. устатковувати — УСТАТКО́ВУВАТИ (ВСТАТКО́ВУВАТИ), о́вую, о́вуєш, недок., УСТАТКУВА́ТИ (ВСТАТКУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док., що. Те саме, що обла́днувати... Словник української мови у 20 томах
  4. устатковувати — (встатковувати), -овую, -овуєш, недок., устаткувати (встаткувати), -ую, -уєш, док., перех. Те саме, що обладнувати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. устатковувати — Устатко́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш; устаткува́ти, -ку́ю, -ку́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. устатковувати — УСТАТКО́ВУВАТИ (ВСТАТКО́ВУВАТИ), о́вую, о́вуєш, недок., УСТАТКУВА́ТИ (ВСТАТКУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док., перех. Те саме, що обла́днувати... Словник української мови в 11 томах