устелений
УСТЕ́ЛЕНИЙ (ВСТЕ́ЛЕНИЙ), а, е.
Дієпр. пас. до устели́ти.
Колись биті каменем та устелені пісочком стежечки позаростали споришем (Панас Мирний);
Суміжні з спочивальнею кімнати устелені ряднами, старими килимами (П. Кочура);
Ось невелика улоговинка біля річки. Вона вся густо встелена високим білим роменом і пишним цвітом великих жовтогарячих карпатських маків! (Т. Масенко);
Понятовський .. потряс калиткою, і хазяїн відступив свою власну опочивальню.., обвішену й устелену чудовими коврами турецькими (Б. Лепкий);
// усте́лено, безос. пред.
Землю біля нього встелено патронами (Ю. Яновський);
Землю по той бік гатки, що нижчий, що до води, всю землю було устелено хмизом: виламане вітрами гілля (Г. Колісник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- устелений — усте́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- устелений — (встелений), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до устелити. || устелено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- устелений — доро́га, вкри́та (усте́лена) те́рнами чия і без додатка. Великі труднощі, злигодні, страждання в чиємусь житті. Перед ним лежить дорога. Вкрита тернами, убога, Повна крем’яка, курна, І далека, і страшна (Я. Щоголів). Фразеологічний словник української мови
- устелений — УСТЕ́ЛЕНИЙ (ВСТЕ́ЛЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до устели́ти. Колись биті каменем та устелені пісочком стежечки позаростали споришем (Мирний, III, 1954, 293); Суміжні з спочивальнею кімнати устелені ряднами, старими килимами (Кочура, Зол. Словник української мови в 11 томах