1. Словник української мови в 11 томах

устелений

УСТЕ́ЛЕНИЙ (ВСТЕ́ЛЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до устели́ти.

Колись биті каменем та устелені пісочком стежечки позаростали споришем (Мирний, III, 1954, 293);

Суміжні з спочивальнею кімнати устелені ряднами, старими килимами (Кочура, Зол. грамота, 1960, 240);

Ось невелика улоговинка біля річки. Вона вся густо встелена високим білим роменом і пишним цвітом великих жовтогарячих карпатських маків! (Мас., Під небом.., 1961, 217);

// усте́лено, безос. присудк. сл.

Землю біля нього встелено патронами (Ю. Янов., І, 1958, 204).

◊ Шлях, усте́лений кві́тами, чий — про чий-небудь життєвий шлях, сповнений успіхів, радощів і т. ін.

Його шлях не був устелений квітами (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 21);

Шлях, усте́лений те́рном див. те́рен.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. устелений — усте́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. устелений — УСТЕ́ЛЕНИЙ (ВСТЕ́ЛЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до устели́ти. Колись биті каменем та устелені пісочком стежечки позаростали споришем (Панас Мирний); Суміжні з спочивальнею кімнати устелені ряднами, старими килимами (П. Словник української мови у 20 томах
  3. устелений — (встелений), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до устелити. || устелено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. устелений — доро́га, вкри́та (усте́лена) те́рнами чия і без додатка. Великі труднощі, злигодні, страждання в чиємусь житті. Перед ним лежить дорога. Вкрита тернами, убога, Повна крем’яка, курна, І далека, і страшна (Я. Щоголів). Фразеологічний словник української мови