устидливо

УСТИДЛИ́ВО (ВСТИДЛИ́ВО), розм.

Присл. до устидли́вий.

А Даруся якось ніби встидливо дивилася собі під ноги – і таки пливла поруч з Іваном, як княжна, ще й рукою зрідка поправляла волосся під хустками (із журн.);

В Україні все наполегливіше підіймається питання про надання нашим університетам автономії, однак при цьому встидливо замовчується той факт, що прийнята в усьому світі університетська автономія передбачає право видачі університетами дипломів про науковий ступінь (з газ.).