устидливість
УСТИДЛИ́ВІСТЬ (ВСТИДЛИ́ВІСТЬ), вості, ж., розм.
Властивість за знач. встидли́вий.
Скажімо, еротичне почуття, що воно є протиотрутою від смертного жаху, стимулюється первісною ідеологією “інь – янь”, помноженою на біблійну встидливість (з наук.-попул. літ.);
Горілка додавала впевненності, долала встидливість (із журн.);
Симпатична фарбована блондиночка юного віку, поводилася скромно і навіть якось зі встидливістю (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- устидливість — (встидливість), -вості, ж. Абстр. ім. до устидливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- устидливість — Устидливість, -вости ж. Стыдливость. Желех. Словник української мови Грінченка