1. Словник української мови у 20 томах

устидно

УСТИ́ДНО (ВСТИ́ДНО), у знач. пред., кому, розм.

Соромно.

– Хоч і встидно мені, а мушу признатися, що не читав [газети] (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. устидно — усти́дно прислівник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. устидно — (встидно), у знач. присудк. сл., кому, діал. Соромно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. устидно — СО́РОМНО присудк. сл. (про відчуття сорому), СО́РОМ, СТИ́ДНО, СТИД, СО́ВІСНО, ПО́СОРОМНО, СОРОМО́ТА розм., СТРА́МНО розм., УСТИ́ДНО (ВСТИ́ДНО) діал. Дмитрові стало соромно за свою гарячковість (М. Стельмах); — Як тобі не сором чужі гроші красти? (М. Словник синонімів української мови
  4. устидно — УСТИ́ДНО (ВСТИ́ДНО), у знач. присудк. сл., кому, діал. Соромно. — Хоч і встидно мені, а мушу признатися, що не читав [газети] (Фр., II, 1950, 380). Словник української мови в 11 томах
  5. устидно — Усти́дно нар. Стыдно. Дружці встидно стало. Грин. ІІІ. 507. Словник української мови Грінченка