1. Словник синонімів української мови

устидно

СО́РОМНО присудк. сл. (про відчуття сорому), СО́РОМ, СТИ́ДНО, СТИД, СО́ВІСНО, ПО́СОРОМНО, СОРОМО́ТА розм., СТРА́МНО розм., УСТИ́ДНО (ВСТИ́ДНО) діал. Дмитрові стало соромно за свою гарячковість (М. Стельмах); — Як тобі не сором чужі гроші красти? (М. Коцюбинський); (Горпина:) Чи се ж тобі не стид та не сором обніматись з хлопцями? (І. Нечуй-Левицький); Стидно було б мені, якби я брехала перед Вами (Леся Українка); (Петро:) Не зловлять. Хіба що ти викажеш. (Орина:) Петре, як не совісно... (В. Собко); Соромота вийти за ворота (прислів'я); — Як стане син паном, то за простого батька й маму і не згадає. Встидно їх (Мирослав Ірчан).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. устидно — усти́дно прислівник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. устидно — УСТИ́ДНО (ВСТИ́ДНО), у знач. пред., кому, розм. Соромно. – Хоч і встидно мені, а мушу признатися, що не читав [газети] (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  3. устидно — (встидно), у знач. присудк. сл., кому, діал. Соромно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. устидно — УСТИ́ДНО (ВСТИ́ДНО), у знач. присудк. сл., кому, діал. Соромно. — Хоч і встидно мені, а мушу признатися, що не читав [газети] (Фр., II, 1950, 380). Словник української мови в 11 томах
  5. устидно — Усти́дно нар. Стыдно. Дружці встидно стало. Грин. ІІІ. 507. Словник української мови Грінченка