1. Словник української мови у 20 томах

утинання

УТИНА́ННЯ (ВТИНА́ННЯ), я, с.

Дія за знач. утина́ти.

– Нині у городі Черні, у князя Волота, велике свято: утинання волос отрочаті. Князь і княгиня хочуть поділити ту радість родинну з усім людом (Д. Міщенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. утинання — утина́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. утинання — (втинання), -я, с. Дія за знач. утинати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. утинання — УТИНА́ННЯ (ВТИНА́ННЯ), я, с. Дія за знач. утина́ти. Словник української мови в 11 томах