утиральник
УТИРА́ЛЬНИК (ВТИРА́ЛЬНИК), а, ч., діал.
Рушник.
Найбільш поширеними були “втиральники”, “утирачки” .. для обличчя і рук (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- утиральник — утира́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- утиральник — див. рушник Словник синонімів Вусика