1. Словник української мови у 20 томах

утирання

УТИРА́ННЯ¹ (ВТИРА́ННЯ), я, с.

Дія за знач. утира́ти¹.

Кругом стола на краях послали довгі рушники для втирання губів та рук (І. Нечуй-Левицький).

УТИРА́ННЯ² див. втира́ння¹.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. утирання — утира́ння 1 іменник середнього роду витирання утира́ння 2 іменник середнього роду втирання Орфографічний словник української мови
  2. утирання — I (втирання), -я, с. Дія за знач. утирати I. II див. втирання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. утирання — УТИРА́ННЯ¹ (ВТИРА́ННЯ), я, с. Дія за знач. утира́ти¹. Кругом стола на краях послали довгі рушники для втирання губів та рук (Н.-Лев., IV, 1956, 101). УТИРА́ННЯ² див. втира́ння. Словник української мови в 11 томах