утирання
УТИРА́ННЯ¹ (ВТИРА́ННЯ), я, с. Дія за знач. утира́ти¹.
Кругом стола на краях послали довгі рушники для втирання губів та рук (Н.-Лев., IV, 1956, 101).
УТИРА́ННЯ² див. втира́ння.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- утирання — утира́ння 1 іменник середнього роду витирання утира́ння 2 іменник середнього роду втирання Орфографічний словник української мови
- утирання — УТИРА́ННЯ¹ (ВТИРА́ННЯ), я, с. Дія за знач. утира́ти¹. Кругом стола на краях послали довгі рушники для втирання губів та рук (І. Нечуй-Левицький). УТИРА́ННЯ² див. втира́ння¹. Словник української мови у 20 томах
- утирання — I (втирання), -я, с. Дія за знач. утирати I. II див. втирання. Великий тлумачний словник сучасної мови