утисник
УТИ́СНИК, а, ч.
Те саме, що ути́скувач.
Отак-то, голубе мій, ляше! Тобі – рудник, мені – тайга... Та не належить серце наше До пут утисника-врага. Віддавна руки нам невільні, Душі ж неволя не скує (П. Грабовський);
Прилюдно він назвав мене колись утисником і ще зганьбив словами (Б. Грінченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- утисник — ути́сник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- утисник — -а, ч. Те саме, що утискувач. Великий тлумачний словник сучасної мови
- утисник — ГНОБИ́ТЕЛЬ (той, хто не дає вільно жити, розвиватися, завдає матеріальних і моральних утисків кому-небудь), ПРИГНО́БЛЮВАЧ, УТИ́СКУВАЧ, ГОНИ́ТЕЛЬ, УТИ́СНИК, ДУШИ́ТЕЛЬ, ДУШМА́Н заст. Словник синонімів української мови
- утисник — УТИ́СНИК, а, ч. Те саме, що ути́скувач. Отак-то, голубе мій, ляше! Тобі — рудник, мені — тайга… Та не належить серце наше До пут утисника-врага. Віддавна руки нам невільні, Душі ж неволя не скує (Граб., І, 1959, 158). Словник української мови в 11 томах