1. Словник української мови у 20 томах

утихомирювання

УТИХОМИ́РЮВАННЯ (ВТИХОМИ́РЮВАННЯ), я, с.

Дія за знач. утихоми́рювати.

– Я ні на мить не зупинюся перед втихомирюванням безпорядку! – сказав по телефону поліцмейстеру помічник Бабича (В. Лихоносов).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. утихомирювання — утихоми́рювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. утихомирювання — (втихомирювання), -я, с. Дія за знач. утихомирювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. утихомирювання — УТИХОМИ́РЮВАННЯ (ВТИХОМИ́РЮВАННЯ), я, с. Дія за знач. утихоми́рювати. Словник української мови в 11 томах