1. Словник української мови у 20 томах

утомливий

УТО́МЛИВИЙ (ВТО́МЛИВИЙ), а, е.

1. Який утомлює.

Схуд [старий] за цю втомливу подорож (Іван Ле);

З усіх кінців лісу поверталися підрозділи, розбурхані, розпалені, бадьорі. Мовби не з втомливого бою виходили, а тільки оце збиралися в бій (О. Гончар);

Ой, як приємно вернути з трудної, утомливої дороги та в теплу домівку (із журн.).

2. рідко. Який швидко втомлюється.

Її [Ваті] повний організм був зроду нервовий, млявий і втомливий (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. утомливий — уто́мливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. утомливий — (втомливий), -а, -е. 1》 Який утомлює. 2》 рідко. Який швидко втомлюється. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. утомливий — ВИСНА́ЖЛИВИЙ (який позбавляє сил, виснажує), ВИСНА́ЖНИ́Й, ВТО́МЛИВИЙ (УТО́МЛИВИЙ), ВТО́МНИЙ (УТО́МНИЙ), СУТУ́ЖНИЙ, ЗВА́ЛЬНИЙ рідко. Весна означала тут.. роботу на грядках,.. Словник синонімів української мови
  4. утомливий — УТО́МЛИВИЙ (ВТО́МЛИВИЙ), а, е. 1. Який утомлює. Схуд [старий] за цю втомливу подорож (Ле, Наливайко, 1957, 129); З усіх кінців лісу поверталися підрозділи, розбурхані, розпалені, бадьорі. Словник української мови в 11 томах